Згадайте, що передбачала «Ординація Війська Запорозького... ». Як ви розумієте значення поняття «десятиліття «золотого спокою»?

Чи пам'ятаєте ви, що основою козацького війська була піхота, а найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був табір, що складався із возів, скріплених ланцюгами, у формі чотирикутника, півмісяця, овала?

1. Передумови і причини Національно-визвольної війни

На 1648 рік Річ Посполита стала однією з найсильніших у Європі.

Економіка і торгівля держави були на піднесенні, коронне військо вважалося непереможним, політичне життя суспільства — гармонійним і стабільним.

Замирення українського козацтва після повстань 1620-1630-х років здавалося надійним і остаточним. Відтак останнє десятиліття, як ви вже знаєте, поляки називали «золотим спокоєм».

Що ж могло порушити це, на перший погляд, стабільне життя? Насамперед, зросла прірва між шляхтою та селянами, через необмежену владу панів над ними, поширення фільварків, збільшення панщини. Від сваволі магнатів та урядників страждала навіть українська дрібна шляхта. Шляхтича легко міг обібрати, а то й скалічити сильніший сусід, і, як це не раз траплялося, скривджений не мав змоги знайти захист ані в шляхетських судах, ані в короля. Потерпали від влади і містяни, котрих обкладали додатковими повинностями. Православних містян здебільшого змушували жити в спеціальних кварталах, обмежували їхнє право займатися ремеслом і торгівлею. До того ж посилився релігійний тиск на православних: нерідко закривали православні храми і монастирі, натомість споруджували костели;

час від часу православним забороняли здійснювати відправи, обіймати певні посади, створювати вищі навчальні заклади.

Розуміючи, що найбільшу загрозу для влади становить козацький стан, польський уряд посилив тиск на козаків. До прикладу, прийнята сеймом «Ординація Війська Запорозького...» мала на меті знищити козацтво як стан. Усіх козаків, за винятком шести тисяч реєстровців, зобов'язали покинути Запорожжя. Більшість із них знову мала стати кріпаками. Проте, коли когось із козаків силою примусили повернутися до плуга, то це не означало, що він забув, як користуватися шаблею. Також ніде не зникло козацьке прагнення до волі і набутий досвід збройної боротьби проти коронного війська. Зрештою, попри існуючі урядові заборони, втечі на Запорожжя тривали. Не варто також забувати, що становлення козацького стану супроводжувалося появою нового типу господарювання, який ґрунтувався на вільнонайманій праці. Відтак наростали суперечності між ним і шляхетським фільварковим, заснованим на праці кріпосних селян, який поширювався на ці землі за активного сприяння польського уряду. Отже, поступово в усіх сферах — економічній, соціальній, культурно-релігійній — сформувалися суттєві протиріччя, які влада Речі Посполитої не могла усунути.

1. Що сприяло перетворенню Речі Посполитої на одну із найсильніших держав у Європі?

2. Які негаразди відчували на собі українці — представники різних соціальних станів?

3. Чому польський уряд найбільше посилив тиск на козаків?

2. Напередодні збройного виступу проти Речі Посполитої

Лідером, довкола якого згуртувалися незадоволені, був реєстровий козак і православний шляхтич Богдан Хмельницький. Приводом до початку збройного виступу стала його суперечка з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським за хутір Суботів, який той хотів відібрати. 1647 року за наказом підстарости було побито сина Хмельницького, згодом він спалив дощенту Суботів, а навколишні землі оголосив своєю власністю.

Після нападу на Суботів, Богдан Хмельницький безуспішно шукав справедливості у місцевому суді, тоді вирушив до Варшави і подав скаргу до польського сейму, але й тут — без жодних результатів. Перебуваючи у столиці, він навіть звернувся до польського короля, який, хоч і співчував Хмельницькому, визнав, що не має змоги втручатися у польську судову й адміністративну систему, цілковито контрольовану шляхтою. Отож на власному досвіді він переконався, що сваволя шляхти в Речі Посполитій не

мала меж. Зазнавши особистої кривди, Богдан Хмельницький вирішив боротися за відновлення давніх козацьких вольностей.

Із кількома десятками козаків і сином Тимошем він подався на Запорожжя. На Січі, що містилася тоді біля Микитиного Рогу (нині місто Нікополь), згідно з «Ординацією Війська Запорозького...» перебувала польська залога і полк реєстрового козацтва. Зважаючи на це, Богдан Хмельницький зупинився на острові Томаківка. Там він розпочав формування війська і встановив зв'язки із запорожцями. Заручившись їхньою підтримкою, у січні 1648 року оволодів Січчю. Реєстровці, які несли там варту, перейшли на бік повсталих, вкотре підтвердивши стару приповідку: «Воювати козакам проти козаків — все одно, що вовком орати».

Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Богдана Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького.

1. Що стало приводом до початку збройного виступу під орудою Богдана Хмельницького?

2. Наведіть приклади того, гцо сваволя шляхти в Речі Посполитій не мала меж.

3. Яка подія відбулася раніше: Богдан Хмельницький оволодів Микитинською Січчю чи Богдана Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького?

Ім’я (повне). Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький. Народження. Народився у хуторі Суботові (нині Черкаської області).

Походження. З козацько-шляхетського роду Хмельницьких.

Освіта. Навчався у Львівському єзуїтському колегіумі; крім української, вільно володів польською та латиною. Ключові події життя.

До 1648 року. Як і батько, вступив до реєстрового козацтва. Брав участь у поході на Москву (1618 рік), польсько-турецькій війні 1620-1621 років. Під час війни, у битві під Цецорою, потрапив у турецьку неволю. За два роки поневірянь вивчив турецьку й татарсьіу мови, що допомогло йому втекти з полоту. Повернувшись до Суботова, поновився у реєстровцях, брав участь у козацьких повстаннях 1630-х років. Спочатту служив військовим писарем, а в 1638 році став чигиринським сотником. Втративши родинний хутір Суботів через підступи чигиринського підстарости Даніеля Чаплинеького, шукав справедливості в польського короля та сейму. Натомість кривдники домоглися його ув’язнення. Лише завдяки полковншу Михайлу-Станіславу Кричевському уникнув страти. У 1647 році подався із сином Тимошем на Запорожжя. Упродовж 1648-1657 рр. (Хмельниччина). У січні 1648 року підняв повстання на Микитинській Січі, тож реєстровці перейшли на його бік. У лютому козаки обрали його гетьманом. Ці події стали початком Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої. За підсумками успішних військових операцій 1648-1649 років козацькі війська контролювали більшість українських земель. Найбільшим соціальним успіхом стало скасування кріпацтва на звільнених територіях. 1649 року в Переяславі гетьман проголосив програму побудови козацької держави — Війська Запорозького (Гетьманщини). Того ж року уклав Зборівський договір, за яким Річ Посполита надавала Гетьманщині автономію. Поразка козаків під Берестечком 1651 року змусила підписати невигідний Білоцерківський договір. Лише в результаті блискучої перемоги біля гори Батіг у 1652 році відновив чинність Зборівської угоди. Хмельницький укладав воєнні союзи з Кримським ханством (1648 рік). Московським царством (1654 рік), Швецією і Трансильванією (1656-1657 роки. Породичався з молдовським господарем Василем Лупу лом, одруживши з його дочкою Розандою свого сина Тимоша. Роки боротьби підірвали здоров’я гетьмана. Відчуваючи наближення смерті, домігся передачі влади синові Юрію. Помер у 1657 році, похований у Суботові в Іллінській церкві. Пам’ять про «батька Хмеля» зосталася в численних народних піснях, думах, прозових та поетичних творах, увіковічнена у пам’ятниках, назвах вулиць та міст.

1. Яке твердження про Богдана Хмельницького вам ближче: «Це лицар, за якого Русь-Україна на ноги повстала» чи «безжалісний порушник посполитого спокою»? Відповідь аргументуйте.

3. Формування війська.

Козацько-кримський союз

Гетьман добре знав військову потугу Речі Посполитої. Тому головну увагу початково зосередив на створенні боєздатної армії. З цією метою він розсилав універсали до населення, із закликами вступати до козацького війська. Водночас було налагоджено виробництво пороху, купівлю зброї та набоїв. До повстанців примкнула і частина реєстровців.

Іншим напрямком діяльності став пошук союзників. Богдан Хмельницький вів переговори із Османською імперією та її васалом — Кримським ханством. У лютому-березні 1648 року в столиці ханату — Бахчисараї — був укладений договір із кримським ханом Іслам-Гіреєм III про спільні дії проти Речі Посполитої. Тим самим гетьман вирішив два важливих завдання: браку власної кінноти та уникнення несподіваного нападу татарських і ногайських орд.

Польські можновладці та військові знали про такі приготування Богдана Хмельницького. Проте вони вважали, що краще підготовлена коронна армія, здатна без особливих зусиль подолати нову загрозу з боку козацько-татарських загонів. Польське військо, що складалося з піхоти та кінноти, під командуванням коронного гетьмана Миколая Полоцького рушило на землі Війська Запорозького. Дізнавшись про це, Богдан Хмельницький віддав наказ виступати в похід. Військове протистояння між обома силами стало невідворотним.

1. Прокладіть на Google-карті маршрут Богдана Хмельницького від Микитинської Січі (орієнтовно від сучасного міста Нікополя] до Бахчисарая.

2 З'ясуйте: 1] яка відстань між містами, 2] яким чином (на якому засобі пересування] міг подолати її гетьман та 3] упродовж якого часу.

1. Яким чином новообраний гетьман дбав про створення боєздатної армії?

2. Чиєю підтримкою заручився Б. Хмельницький у лютому-березні 1648 року?

3. Проти кого рушило в похід козацьке військо, щоб боронити свої вольності?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки рік та слова. Складіть із ними речення.

2. Уявіть, що ви — джура (зброєносець) Богдана Хмельницького. Опишіть його бойовий шлях протягом січня-березня 1648 року.

3. Користуючись схемою, складіть розповідь про передумови, причини й привід до Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)